Артроз суглобів

Ознаки артрозу

Зовні ознаки артрозу непомітні, особливо на ранніх стадіях. Перший симптом, якому зазвичай не надають значення, – це хрускіт у суглобах (найчастіше в колінних, де розвивається гонартроз). Пізніше починають дедалі частіше виникати дискомфорт, скутість у суглобах, біль і набряки в них. Згодом суглоб може повністю зруйнуватися та втратити свою функцію.

Найбільшу проблему створює біль у суглобах, який може бути різним¹:

• Нічний біль. Пов’язаний з порушенням руху крові по венах, застоєм крові, внутрішньокістковою гіпертензією. Інтенсивність болю зменшується вранці під час ходьби.
• Стартовий біль. Виникає на початку ходьби після періоду спокою, потім швидко зникає.
• Механічний біль. Виникає при навантаженні на суглоб, поступово посилюється надвечір, після нічного відпочинку зникає. Може бути пов’язаний з подразненням синовіальної оболонки остеофітами.
• Блокадний біль. Виникає за наявності у суглобі стороннього тіла – фрагмента хряща, защемленого між суглобовими поверхнями.

Ступені захворювання

При артрозі порушується регенерація хондроцитів – клітин хрящової тканини. В результаті вона втрачає щільність і пружність, стає не гладкою, а шорсткою, розтріскується, розшаровується, що ускладнює нормальне ковзання суглобових поверхонь при рухах. Коли хрящова тканина сильно пошкоджена, вона перестає амортизувати навантаження на кістки, тому відбувається деформація вже кісткової тканини: у місцях «дотику» головок кісток усередині суглоба формуються кісткові розростання – остеофіти. Їх наявність посилює біль у суглобі.

Під час обстеження пацієнта лікарі визначають ступінь розвитку артрозу¹:

• Перша – розм’якшення суглобового хряща. На цьому етапі хрящ отримує недостатньо поживних речовин та знижується його стійкість до навантажень.
• Друга – хрящ набуває волокнистої структури, відбувається його фрагментація та розвиток ерозії на 50% товщини.
• Третя – глибші ерозії, утворення дефектів із ураженням >50% товщини хряща.
• Четверта – утворення тріщин та інших дефектів аж до підхрящової кістки.

Діагностика захворювання

У діагностиці артрозу використовується низка методів, щоб визначити наявність та ступінь захворювання:

• Медичний огляд та анамнез. Лікар проводить фізичний огляд для виявлення ознак артрозу – болю, обмеженої рухливості, набряклості, деформації суглобів. Також важливо обговорити з пацієнтом його медичну та сімейну історію, а також можливі фактори ризику.
• Рентгенографія. Це один із найпоширеніших методів діагностики артрозу. Рентген дозволяє візуалізувати стан кісток та суглобів, а також виявити дегенеративні зміни, характерні для артрозу.
• Магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія. МРТ і КТ дають докладне зображення м’яких тканин, включаючи хрящі та сухожилля. Ці методи допомагають точно визначити ступінь пошкодження суглобів та навколишніх тканин.
• Ультразвукове дослідження. УЗД може бути використане для візуалізації суглобів та оцінки ступеня запалення та дегенерації.
• Лабораторні аналізи. Незважаючи на те, що артроз зачіпає хрящі та кістки, є біологічні маркери, які допомагають у його діагностиці. Для їх оцінки проводяться аналізи крові та синовіальної рідини. Так, при артрозі значно підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

Лікар травматолог-ортопед може використовувати також клінічні критерії та шкали, розроблені, щоб оцінювати ступінь руйнування суглобів та впливу артрозу на повсякденне життя пацієнта.