Основні причини виникнення остеохондрозу

• Природне старіння. З віком хрящова тканина втрачає свою пружність та еластичність, що призводить до дегенеративних змін хребта.
• Генетика. Деякі люди можуть бути схильними до більш швидкого зношування дисків та суглобів через спадкові фактори.
• Навантаження та травми, що призводять до пошкодження міжхребцевих дисків.
• Малорухливий спосіб життя, наприклад, тривале сидіння, особливо при неправильному положенні тіла.
• Надмірна вага, що створює додаткове навантаження на хребет.
• Постійні напруження та стрес, що призводять до напруги м’язів, що негативно впливає на стан хребта.
• Незбалансоване харчування, при якому дефіцит вітамінів та мінералів, особливо кальцію та вітаміну D, може зумовлювати розвиток остеохондрозу.

Остеохондроз зазвичай розвивається протягом тривалого часу, тому частіше зустрічається у дорослих через природне зношування тканин з віком. Проте в окремих випадках він може з’являтися і у дітей. Причинами розвитку остеохондрозу у дітей можуть бути генетичні фактори, травми, вроджені аномалії хребта, недостатня фізична активність, неправильна постава при сидінні та носінні рюкзака, а також надто тривале перебування в одній позі.

Ознаки остеохондрозу

Симптоми остеохондрозу можуть змінюватись залежно від того, яку ділянку хребта він зачіпає, але основними проявами є:

• Біль у спині різної інтенсивності та характеру: гострий, різкий, тупий, постійний або такий, що виникає при русі або навантаженні на спину.
• Обмеження руху. Поступово зменшується здатність здійснювати повороти та нахили.
• Радикулярні симптоми. Це біль внаслідок ураження відповідних нервових корінців. Біль може поширюватися від шиї в руку, від попереку – в ногу тощо.
• Зміни чутливості. Оніміння, поколювання, печіння в кінцівках, зниження м’язової сили.
• Біль у положенні сидячи або стоячи, який часто виникає після тривалого перебування в одній позі.
• Зміна постави, наприклад заокруглення спини (кіфоз), або посилення природних вигинів хребта.
• М’язові спазми у відповідь на больові сигнали.

Діагностика захворювання

Діагностику остеохондрозу зазвичай проводить ортопед чи невролог. Для цього лікарі використовують різні методи, які дозволяють оцінити стан хребта та виявити характерні зміни в ньому:

• Консультація лікаря, під час якої він проводить огляд пацієнта, оцінює його поставу, діапазон рухів, м’язову силу, рефлекси, вислуховує скарги та вивчає історію хвороби.
• Рентген, щоб оцінити стан хребців, проміжків між ними та інші ознаки дегенерації міжхребцевих дисків.
• Комп’ютерна томографія (КТ), яка дає більш детальне зображення хребта, щоб оцінити зміни в кістках та дисках.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ), що дозволяє побачити м’які тканини, включаючи диски, зв’язки та нервові структури.
• Мієлографія, при якій в хребетний канал вводиться контрастна речовина, що допомагає більш чітко оцінити спинномозкову тканину та корінці нервів.
• Електроміографія (ЕМГ), яка дозволяє визначити електричну активність м’язів та виявити ушкодження нервів.
• Деякі лабораторні аналізи, щоб впевнитися, що це не інші стани, які можуть проявлятися схожими симптомами.

Остеохондроз у дітей та дорослих

Остеохондроз зазвичай розвивається протягом тривалого часу, тому частіше зустрічається у дорослих через природне зношування тканин з віком. Однак у поодиноких випадках він можливий і у дітей. Остеохондроз у дітей може мати такі причини, як генетичні фактори, травми, вроджені аномалії хребта, недостатня фізична активність, неправильне положення тіла при сидінні та носінні рюкзака, а також тривале перебування в одній позі. Діагностика остеохондрозу у дітей проводиться тими самими методами, що і у дорослих.

Методи лікування остеохондрозу лікар визначає залежно від ступеня захворювання та симптомів. Для дітей зазвичай краще за все консервативне лікування, наприклад фізіотерапія, масаж, вправи для зміцнення м’язів та контроль навантажень. Для дорослих може використовуватися аналогічний підхід, а у тяжких випадках застосовують медикаментозне лікування та хірургічне втручання.

Як додаток для підтримки суглобів при остеохондрозі та інших захворюваннях опорно-рухового апарату рекомендовані хондропротектори, зокрема S-аденозилметіонін. Це природна сполука, яка відіграє важливу роль у різних біохімічних процесах, підтримуючи здоров’я клітин та тканин, зокрема кісток та хрящів.

Профілактика остеохондрозу

Профілактика остеохондрозу спрямована на зміцнення хребта. Ось деякі рекомендації:

• Фізична активність. Регулярні вправи, плавання, ходьба, йога чи пілатес.
• Контроль ваги. Нормалізація маси тіла знижує навантаження на хребет.
• Правильна постава та регулярні перерви під час сидячої роботи. Використовуйте зручні меблі, що підтримують спину.
• Дотримання техніки піднімання важких предметів. Згинайте коліна, зберігаючи пряму спину. Не нахиляйтеся уперед, особливо з прямими ногами.
• Здоровий сон. Використовуйте подушки та матраци, які забезпечують підтримку хребта під час сну.
• Відмова від паління. Цигарки негативно впливають на кровообіг, зокрема й у зоні хребта.
• Збалансоване харчування. Важливими є кальцій, вітаміни D і С.

Регулярні візити до лікаря, які допоможуть виявити початкові ознаки остеохондрозу або інші проблеми з хребтом.